ТЕМА. Пауль Целан (Пауль Анчель ). Пошуки нової поетичної мови для втілення досвіду Другої світової війни у творчості поета. Модерністське зображення трагедії Голокосту в поезії "Фуга смерті"
Словникова робота. Записи на дошці:
ГОЛОКОСТ –(гр. спалений заживо, цілком) - загибель значної частини єврейського населення Європи (понад 6 млн.) під час систематичного переслідування і знищення його нацистами. (протягом 1933-1945р.р.)
Мультимедійна презентація «Голокост, Шоа, Катастрофа.» (муз. супровід- Токата і фуга Й.С.Баха) (3хв)
- Хто ж він Пауль Целан? Яким є його походження?
- Які особливості його світобачення та творчості?. Мультимедійна презентація творчості((2.50хв)
◘ Вчитель : Вірші Пауля Целана читати нелегко. Зашифровані образи-алюзії та примхливі метафоричні ланцюги, асоціативний монтаж і смислова багатошаровість підтексту. Розуміння цього модерністського твору вимагає високого рівня інтелектуального розвитку, знання світової художньої культури. «Фуга смерті» здобула всесвітнє визнання. Вона стала символом Другої світової війни у поезії, так само, як «Герніка» П. Пікассо – в образотворчому мистецтві.
◘ Що об’єднує цих великих майстрів в баченні війни? (Пауль Целан, як і Пікассо, розумів, що відтворити весь жах нелюдяності війни можна тільки знайшовши якісно нову форму поезії.) Такою, на його думку мала стати композиційна форма фуги.
Згадаємо визначення фуги як музичного жанру
3. Поняття про музичну та поетичну форму фуги. Словникова робота.
ФУГА - музичний твір, де одна тема послідовно повторюється кількома голосами, вища поліфонічна форма. Класичний музичний зразок - фуги Й.С. Баха. Фуга будується на імітації та повторенні (контрапункті), одночасному поєднанні двох і більше ліній, голосів, складному контрапункті (повторенні, за якого співвідношення мелодій змінюється).
Виразне читання(3хв) та аналіз вірша «Фуга смерті».( тексти на кожній парті.)
◘ Що привернуло вашу увагу, коли слухали та читали «Фугу»? (Відсутність розділових знаків, рими, несхожість з класичними віршами, повтори, незвичайні поєднання слів.)
◘ Як називається такий вид вірша без рими? (Верлібр) Такі вірші ще називають «словесними ораторіями».
◘ Який художній засіб використовує автор в назві вірша? ( фуга – алюзія з фугами Й.С.Баха,)
◘ Від імені кого ведеться розповідь? (від в’язнів концтабору – «ми»)
◘ Розглянемо реалії табірного життя крізь «хуртовину метафор». Що тут відбувається?
Відтворіть кадри хроніки. ( масові страти в’язнів – «ми», одні риють могилу, інші грають, комендант, навколо пси - німецькі вівчарки ).
◘ Що говорить про те, що це відбувається цілодобово? Зачитайте. (світання, надвечір, опівдні, вночі.)
◘ Які художні засоби використовує автор для відображення цих жахливих картин табору смерті? ( Прокоментуйте їх значення. (оксюморон чорне молоко світання – світ, почорнілий від диму крематоріїв, анафора ми п’ємо…, метафори копаємо могилу в повітрі – дим крематоріїв - пам'ять, розпорошена у повітрі, повторення)
◘ Ви мали завдання виділити основні теми фуги, що будуть повторюватися та видозмінюватися в контрапунктах, назвіть їх:
І –«чорне молоко світання …» - головна тема полонених євреїв, їх приреченості
ІІ – «один чоловік живе…» - тема ворога
ІІІ– «твоя золотиста коса Маргарито твоя попеляста коса Суламіф …» - тема рівноцінних культур двох народів
ІV – він велить копати могилу … - тема смерті
V – смерть це з Німеччини майстер…- тема мутації німецької культури
◘ Як через художні засоби автор розкриває характери в’язнів? Чи змінюється тема євреїв – в’язнів? На що вказують анафори та численні повторення? На яку поведінку людей (не змінюється; анафора та численні повтори вказують на покірність людей, а в кінці фуги відбувається поєднання з четвертою темою, що говорить про неминучість їх загибелі)
◘ На які дві групи розділені в’язні? (одні копають, інші – грають). Чому так? (це реальна картина, в таборах справді існували оркестри музикантів – мучеників).
◘ Хто їм протиставляється ? (один чоловік, очевидно, комендант табору)
◘ Про що говорять його дії та деталі його портрету? (блакитні очі, зі зміями грає – алюзії – арійська раса, схожість з діями ніцшеанського Заратустри та його ідеями про «надлюдину»)
◘ Як зображена його поведінка в таборі і в хаті. Охарактеризуйте його дії по відношенню до в’язнів. Чим ще він зайнятий? Який художній засіб використовує автор? ( антитеза: з одного боку він - кат, садист, – з іншого – закоханий романтик – пише листа німецькій дівчині. Алюзія – Маргарита – улюблений образ німецької літератури)
◘ Отже, поет показує в образі арійця типовий для воєнних часів розкол особистості. Це стан «моральної шизофренії», коли важко збагнути, як може людина, проявляючи все більшу і більшу жорстокість, в той же момент витримувати в думках одну і ту ж ліричну ноту про кохану дівчину.
◘ Проведіть паралель з українською літературою. Де зустрічається подібне роздвоєння особистості? Доведіть.(М.Хвильовий «Я(Романтика)» «Я людина, але я і чекіст…»)
◘ Розглянемо, як з допомогою контрапунктів фуги розкриваються обидві грані характеру арійця. Чи змінюється тема кохання до Маргарити? (ні, в цьому він постійний) а відношення до в’язнів у ІІІ- й темі? (так, він щоразу стає жорстокішим, що зрештою призводить до масового вбивства)
◘ Якою жахливою метафорою узагальнюється жорстокість коменданта? Зачитайте. (смерть –це з Німеччини майстер) Що означає ця теза? Який це художній засіб ?(алюзія)
◘ Складемо асоціативний ряд до слова «майстер» (запис на дошці: )
Майстер – спеціаліст, фахівець, людина, що має великий досвід, тощо(Бах, Гендель; Гете, Гейне…), німецька майстерність ремісництва – знак німецької якості → німецька майстерність вбивства, майстер смерті, який точно попаде в ціль. В якому рядку звучить впевненість в його майстерності? Зачитайте. (влучить точно)
◘ Що відбувається із значенням слова «майстер»? ( воно трансформується, відбувається мутація значення)
◘ Емоційною кульмінацією поезії є єдина рима в оригіналі вірша. Чи вдалося вам знайти її? Так, це «blau»(блакитні) – «genau»(точно). Як ви думаєте, чому ця рима є кульмінаційною точкою? ( звучить впевненість, що ворог точно поцілить. смерть вже точно настане, тому що майстер - арієць.) Невідворотність загибелі від рук арійця з блакитними очима підкреслюється словом «точно».
◘ А ось як перекладач Петро Рихло відтворює цей епізод з римуванням. Послухайте !
Смерть це з Німеччини майстер очі його голубі
Він поцілить свинцевою кулею прямо у серце тобі
◘ Яка трансформація в цих рядках відбувається із займенником «ми»? (колективне «ми» змінюється на особисте «влучить у тебе» і вже немає ніякого сумніву промаху)
◘ Повернемось знову до алюзії. Який жіночий образ створює бінарну опозицію образу Маргарити? Хто вона? Що символізує? Яку роль тут грає кольоропис? (золотиста коса Маргарити – риса німецької раси, символ німецької жінки, німецької культури; попеляста коса єврейки Суламіф – посивіла від горя і страждань, символ єврейської жінки, єврейської культури)
◘ На цьому тлі алюзій виникають такі проблемні риторичні питання:
▼ Як із лона німецької великої культури, що породила Й.С.Баха – неперевершеного майстра поліфонічної органної фуги, Гете з його «Фаустом», вийшли легіони варварів, майстрів смерті?
▼ Чим єврейська культура завинила перед німецькою, адже це рівноцінні культури з багатою культурною спадщиною – з одного боку великий Гете, з іншого - Біблія, «Пісня над Піснями»?
◘ Чи знаходить відповідь на ці питання поет? Чи можна людським розумом осягнути, як могла статися така Катастрофа: «Причина смерті: ніс гачком» . Банальність зла…
◘ Якими рядками завершується поезія? Чому так? Яку ж відповідь дає П. Целан в останніх рядках фуги? ( поет наголошує на рівноцінності цих культур, завершуючи свою фугу темою Маргарити і Суламіф – символів двох рівноцінних культур, що мають однакове право на існування і процвітання.)
◘ Отже, «Фуга смерті» – це не лише пам'ятка своєї доби, а й твір, який застерігає суспільство від спокуси ідеї боротьби за чистоту нації, щоб ніколи більше не повторити цієї трагедії. Єврейське прислів’я говорить: «Не йдіть війною проти закону, прийміть закони протии війни».
Хочеться завершити тему зверненням німецького драматурга Бертольда Брехта до всього людства:
Ви, хто вирине з цього потопу,
В якому ми захлинулись,
Пам’ятайте…
