Тема. Редьярд Кіплінг (1865-1936). «Балада про Схід і Захід».
Протистояння і примирення Сходу й Заходу в «Баладі про Схід і Захід» Р. Кіплінга. Антитези у творі. Ідеї миру і дружби. Динаміка образів головних героїв (Камаль, полковничий син).
 Мета. Познайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Редьярда Кіплінга, навчати вирізняти напружені (кульмінаційні) моменти сюжету, їх значення для розкриття образів та змісту твору; формувати уміння аналізувати образи героїв: їх характерні риси, вчинки, стосунки з іншими персонажами, динаміку, засоби створення (художня деталь, символи та ін.); сприяти вихованню почуттів дружби, шляхетності та чесності, розвитку аналітичного мислення учнів.
Обладнання: ілюстрації, портрет Джозефа Редьярда Кіплінга, мультимедійна презентація, тестові завдання.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу до уроку.
 Учитель. Життя і творчість Р.Кіплінга вражають своєю насиченістю і жахливими протиріччями. Вони припали на час, коли християнські чесноти – любов і милосердя – підім’яла під себе міждержавна жорстокість, ненаситність та загарбницька політика.
У душі Редьярда Кіплінга одночасно жили Захід і Схід, які, за його ж власними словами, «з місць не зійдуть, поки не стане Небо з Землею на страшний Господній суд».
Народившись і провівши щасливе раннє дитинство у колонізованій англійцями Індії, він одержав освіту у школі та у військовому коледжі в Англії, де його виховували як «будівничого імперії». Будучи залюбленим у життя та побут індусів і їхню країну, вражаючи співвітчизників історіями про екзотичні, незвідані землі, він став «пророком британського імперіалізму». Його ідеї були досить прості: «Імперія вище всього, англосакси покликані нести світло цивілізації іншим народам, борг англійця - беззавітно служити батьківщині». Все життя прославляв колоніальну політику і навіть втратив єдиного сина, віддавши його на війну. Патріотичні вірші Кіплінга були гарно написані, проте підтримували бойовий дух британських солдатів, які, воюючи за те, що їм не належить, проливали чужу кров.
ІІ. Актуалізація опорних знань . Експрес-опитування.
Мультимедійна презентація – перевірка відповідей на запитання.
• Назвіть місце народження і поховання Р. Кіплінга.(слайд 1,2)
• Як вплинуло навколишнє середовище дитинства на майбутню літературну творчість зрілого Кіплінга?
• В якому віці, чому і куди переїхав Кіплінг з Індії?(слайд 3)
• Назвіть його твори — «візитні картки» в жанрі роману, новели, балади? (слайд 4-5)
-
Які нагороди отримав Кіплінг за свої твори? (слайд 6)
-
Який вірш був визнаний найулюбленішим британським віршем усіх часів. (слайд 7)
ІІІ. Сьогодні ми познайомимось ще з одним твором Р.Кіплінга – « Баладою про Схід і Захід» (слайд 8)
Виразне читання учителем поетичного твору до рядка Спіткнувсь вороний і в гірський потік упав на всьому скаку.( Далі – прийом прогнозованого читання. Запитання до учнів: Як, на вашу думку, розгортатимуться далі події? коментовані прогнози учнів, учитель дочитує твір до кінця)
Діалог з учнями за текстом балади:
-
Які враження справив на вас цей твір? Про що хотів нам розказати оповідач?
-
Як ви розумієте першу строфу поезії (“Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох, допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог”)? (Автор зображує два різних світи з їхніми системами цінностей, поглядів і законів.)
-
Як ви гадаєте, чи є цей вислів закінченою думкою, абсолютним ствердженням про несумісність Заходу і Сходу, чи теза потребує детальнішох інтерпретаціх в наступних рядках поезії.? (за двома процитованими рядками йде їхнє заперечення:
Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,
Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!)
-
Як називається такий художній засіб? (антитеза) З якою метою автор використовує антитезу? (Захід і Схід – антитеза різних культур , але автор використовує її, щоб показати, мова в творі буде не стільки про особливості Заходу і Сходу і їх відмінності , як про сильних людей(Камаль – син полковника), які протистоять один одному ; уся балада — послідовне спростування тези, палкий гімн силі людського духу, що дає змогу різним людям звестися над кастовими і національними забобонами й простягти один одному руки.)
-
Хто є головними героями твору і в чому суть конфлікту між ними?( Зіткнення двох ворогів - представників різних цивілізацій - Сходу (Камаль) і Заходу (син полковника)
-
Чи є їх образи протистоянням двох різних культур? (їх змальовано не як протистояння цивілізації і дикунства, а як сутичку двох рівних противників)
-
З яким звіром порівнює автор своїх героїв? Чому? (“Не слід нам згадувати собак. Вовк вовка тут перестрів!»- двох вовків із різних зграй. Вовки сильні і войовничі, сміливі)
-
Учитель: Так, у міфологічних поданнях багатьох народів Євразії й Північної Америки образ Вовка був переважно пов'язаний з культом проводиря бойової дружини (або бога війни) і родоначальника плем'я. Як бог війни Вовк виступав, зокрема, в індоєвропейських міфологічних традиціях, що відбилося в тій ролі, що приділялася вовкові в культі Марса в Римі й у поданні про два Вовків (Geri і Freki), що супроводжували германського бога війни Одина. Порівняння воїна з вовком сягає своїм корінням індоєвропейської міфології. Вовк - істота, наближена до бога. Так, у скандинавській міфології вовк співвідносився з ватажком бойової дружини або з богом війни. У останній якості вовк виступає і у давньогерманській традиції. Вовк супроводжує бога Одіна. До цієї групи архетипів належить і порівняння війська, військового загону з вовчою зграєю. У індійському епосі "Махабхарата" Біхам також представлений в образі воїна-вовка. Таким чином, у даному архетипі перехрещуються Схід і Захід, тобто Кіплінг поєднує у своєму вірші західну і східну традиції.
-
Що об’єднує героїв твору, які є ворогами? (незважаючи на відмінності цих цивілізацій, їх представників можуть об'єднувати сильні почуття й цінності - Любов, Честь, Мужність)
-
Яким зображено сина полковника? Зачитайте.
(На коня скочив Полковничий син, був гарячий кінь вороний —
Серце б’є, наче дзвін, шиї гордої згин як шибениця міцний.
Мчить юнак на коні, ось вже форт вдалині, і там чекає обід,
Але як злодія хочеш догнать, тоді баритись не слід.
І знову вершник в погоню летить швидше пташиних зграй,)
-
А яким ми бачимо Камаля? Чи легко його наздогнати і здолати?( Він незбагненний, спритний і сильний.“Хто знає нічного туману шлях, той Камалеві знає путі.)
-
Який епізод твору є найбільш напруженим – кульмінаційним? Яку роль грає цей епізод? Зачитайте його. ( …Вороний, мов зранений бик, біжить за ланню легкою вслід. Спіткнувсь вороний і в гірський потік упав на всьому скаку.
-
Як діє Камаль, коли його ворога спіткала невдача і він «в гірський потік упав на всьому скаку»?(він не скористався його положенням, щоб убити, а допоміг піднятись на ноги: « Тоді Камаль повернув назад і звестись поміг юнаку. Він вибив з руки його пістолет — там буть не могло борні»)
-
Чи міг Камаль вчинити інакше? Чому він діє саме так? Які рядки поезії підкреслють порядність Камаля, зображують його як людину честі?(« І краще я жертиму стерво гниле,
Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле”.»
В дарунок від батька лошицю візьми — бо справжня людина ти!”
Та лошиця підбігла до юнака і ластитись почала;
“Нас двоє сильних,— сказав Камаль,— та вона до тебе пішла.)
-
Який епізод свідчить про те, що вони відчули один до одного повагу і готові довірити один одному найдорожче, що в них є?( В дарунок від батька лошицю візьми …Тож хай в дарунок від крадія тобі принесе вона
Вуздечку коштовну, моє сідло, і срібні два стремена!”
Тоді юнак пістолет подав йому рукояттю до рук:
“У ворога ти відібрав один, а другий дарує друг!”
Камаль промовив: “Дарунок твій лише за дарунок прийму.
Твій батько сина до мене послав — я сина віддам йому!”
-
Який наказ дає Камаль синові? Про що свідчать його слова? “Ось твій господар,— сказав Камаль,— він водить дозірців загін,
Щитом йому стань, роби без вагань все те, що накаже він.
Допоки я або смерть твоя не обірвуть цих пут назавжди,
Всюди за ним крізь вогонь і дим оборонцем вірним іди.
Хліб Королеви*** їстимеш ти, тож її борони закон,
І, як треба, зруйнуй свого батька дім, щоб у спокої жив кордон.
Кавалеристом відважним стань, тримайся твердо в сідлі,
І Резальдаром зроблять тебе, а я, може, помру в петлі!”
(Очима зустрілися юнаки, і лжі не було в очах.
І братню клятву вони дали на солі і кислих хлібах:
І братню клятву вони дали, розрізавши дерну настил,
На рукоятці та лезі ножа, і на імені Господа Сил.)
-
Як син полковника пояснив своїм воїнам, чому привіз із собою ворога? («Бо той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!”)
-
Якими строфами закінчується твір? Як називається такий композиційний прийом? З якою метою Кіплінг його застосовує?(перша і остання строфа однакові. Цей прийом має назву «обрамлення». Використано з метою підкреслення ідеї миру і дружби між людьми різних цивілізацій.)
-
Динамічними чи статичними є образи головних персонажів?(образи динамічні,вони розвиваються, змінюється їх відношення один до одного, вони зуміли зрозуміти справжні духовні цінності, які здатні об’єднувати людей різних рас і національностей.)
-
Доведіть, що даний твір за жанром є баладою.(ліро-епічний жанр,легендарно-історичний характер твору, напружений сюжет,несподівана кінцівка.
IV. Підсумок уроку.
-
Спільний висновок учнів і вчителя. (учні висловлюють власне ставлення до порушених у творі філософських і моральних проблем).
Вчитель. (слайд 9.)Отже, Кіплінг лишив нам прекрасні балади і вірші, де звучить ясна віра в силу і мужність людини. Всупереч всім вирокам критики, його твори продовжують читати в різних країнах миру. Видно, є у віршах і оповіданнях Кіплінга якась таємнича магнетична сила, якщо його знають і люблять не тільки в Англії, але й в Індії, у США, у Франції, у Росії, якщо ним захоплювалися такі несхожі один на одного письменники, як Марк Твен і Максим Горький, Бертольд Брехт і Микола Гумільов, Юрій Олеша й Ернест Хемінгуей.
Кіплінг - це письменник із загадками, ключі до яких ще довго будуть підбирати. У «Баладі про Схід і Захід» він яскраво продемонстрував світу перемогу активного творчого, духу над усім закляклим, перевагу високих моральних і етичних цінностей над нетривкими матеріальними здобутками, уміння не втрачати почуття гідності за жодних обставин.
Пропоную вам ще раз прочитати цей твір, намагаючись передати інтонаційно характери сильних особистостей.
Виразне осмислене читання балади учнями(ланцюжкове читання).
V. Домашнє завдання
1. Записати в зошити цитатну порівняльну характеристику Камаля і полковничого сина.
2. Вивчити напам'ять вірш Кіплінга «Якщо...»
Список використаної літератури:
Киплинг Редьярд Сочинения в трех томах.- М: Радуга, 2009.- 576с.
Редьярд Кіплінг « Балада про Схід і Захід» (в перекладі Максима Стріхи)
БАЛАДА ПРО СХІД І ЗАХІД*
Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох,
Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог;
Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,
Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!
Камаль з двадцятьма бійцями втік на заколотний кордон,
І лошицю Полковника він погнав у далекий горяний схрон:
Найкращу лошицю зі стайні вкрав, коли світать почало,
Дзвінкі підкови в лахи запнув і скочив легко в сідло.
І запитав Полковничий син, що водив дозірців загін:
“Хто скаже мені, де Камаль тепер, де схованку має він?”
Мохамед Хан, Резальдарів** син, йому відповів тоді:
“Хто знає нічного туману шлях, той Камалеві знає путі.
Як смеркне — проскаче він Абазай, Бонар на ранок промчить,
Та путь одна — через Форт Букло йому до рідних угідь;
Як поскачеш ти швидше на Форт Букло, аніж летітиме птах,—
Поможе Бог, до провалля Джехай заступиш йому ти шлях.
Коли ж його не догониш там, назад скоріше вертай,
Бо скрізь чаїться Камалів люд за страшним проваллям Джехай.
Там праворуч — скала, і ліворуч — скала, а між ними — ні деревця.
Там ти почуєш, як клацне затвор, хоч ніде не видно стрільця”.
На коня скочив Полковничий син, був гарячий кінь вороний —
Серце б’є, наче дзвін, шиї гордої згин як шибениця міцний.
Мчить юнак на коні, ось вже форт вдалині, і там чекає обід,
Але як злодія хочеш догнать, тоді баритись не слід.
І знову вершник в погоню летить швидше пташиних зграй,
Жене він коня, і вже здоганя втікачів під проваллям Джехай,
Жене він коня, і вже здоганя лошицю й Камаля на ній,
Курок пружний звів, лишень втікачів на постріл дістав вороний.
Він вистрілив раз і вдруге ще, та кулі пішли убік.
“Мов солдат стріляєш! — гукнув Камаль. — Покажи, як їздити звик!”
У провалля Камаль повернув, і за ним син Полковника без вагань,
Вороний, мов олень, вперед летів, та лошиця мчала, мов лань.
Вороний вудила свої закусив — нелегкою була гора,
А лошиця вуздечкою грала — так рукавичкою леді гра.
Праворуч — скала, і ліворуч — скала, і між ними — ні деревця,
І тричі клацнув рушниці затвор, і не видно було стрільця.
Місяць прогнали з неба вони, б’є зорю вже стукіт копит,
Вороний, мов зранений бик, біжить за ланню легкою вслід.
Спіткнувсь вороний і в гірський потік упав на всьому скаку;
Тоді Камаль повернув назад і звестись поміг юнаку.
Він вибив з руки його пістолет — там буть не могло борні,
“Надто довго життям,— промовив Камаль,— завдячуєш ти мені:
На двадцять миль тут скелі нема, нема тут жодного пня,
Де б мій стрілець не цілив тебе, не ждала б де западня.
Якби я руку лишень підняв, як виїхав на бескет,
Прудконогі шакали уже б давно збіглися на бенкет;
Варто було б кивком голови подати умовний знак —
І після учти не зміг би злетіть по горло ситий коршак!”
Йому відповів Полковничий син: “Що ж, нагодуй звірину;
Та перше розваж, яку сплатить муситимеш ціну.
Як тисяча шабель прийде сюди, щоб забрати мої кістки,—
Стільки за учту шакалів платить злодію не з руки!
Коні потопчуть твої поля, солдати твій хліб з’їдять,
Худобу заб’ють, хати розберуть на паливо для багать.
Коли влаштує тебе ціна і голодні твої брати,—
Шакали ж собакам кревна рідня, – то клич, пес, їх сюди!
Але як ціна зависока тобі, скінчимо усе до ладу:
Лошицю батькові поверни, дорогу я й сам знайду!”
За руку схопив Камаль юнака, і погляд його горів:
“Не слід нам згадувати собак Вовк вовка тут перестрів!
Лошиця твоя. І краще я жертиму стерво гниле,
Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле”.
Йому відповів Полковничий син: “Я мусив честь берегти.
В дарунок від батька лошицю візьми — бо справжня людина ти!”
Та лошиця підбігла до юнака і ластитись почала;
“Нас двоє сильних,— сказав Камаль,— та вона до тебе пішла.
Тож хай в дарунок від крадія тобі принесе вона
Вуздечку коштовну, моє сідло, і срібні два стремена!”
Тоді юнак пістолет подав йому рукояттю до рук:
“У ворога ти відібрав один, а другий дарує друг!”
Камаль промовив: “Дарунок твій лише за дарунок прийму.
Твій батько сина до мене послав — я сина віддам йому!”
Свиснув Камаль, і син його по схилу гори збіг вниз,—
Як олень, легкий, міцний і стрункий, як готовий до бою спис.
“Ось твій господар,— сказав Камаль,— він водить дозірців загін,
Щитом йому стань, роби без вагань все те, що накаже він.
Допоки я або смерть твоя не обірвуть цих пут назавжди,
Всюди за ним крізь вогонь і дим оборонцем вірним іди.
Хліб Королеви*** їстимеш ти, тож її борони закон,
І, як треба, зруйнуй свого батька дім, щоб у спокої жив кордон.
Кавалеристом відважним стань, тримайся твердо в сідлі,
І Резальдаром зроблять тебе, а я, може, помру в петлі!”
Очима зустрілися юнаки, і лжі не було в очах.
І братню клятву вони дали на солі і кислих хлібах:
І братню клятву вони дали, розрізавши дерну настил,
На рукоятці та лезі ножа, і на імені Господа Сил.
Камалів син осідлав коня, лошицю — Полковничий син,
І двоє вернулись у Форт Букло, звідки поїхав один.
Загін дозорців зустріли вони, і двадцять шабель в ту ж мить
Зблиснули грізно, готові кров хлопця із гір пролить.
“Не руште його! — Полковничий син гукнув своїм воякам,—
Бо той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!”
Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох,
Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог;
Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,
Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!
***
Коментарі до балади:
* В основу балади покладено реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні Британської Індії.
** Резальдар — командир тубільного кавалерійського ескадрону.
*** Королева — королева Вікторія, роки правління якої (1837-1901) були добою найвищої могутності Британії.
Завантажити матеріал
На першу сторінку семінару
| 
