Сайт учителя  зарубіжної  літератури   та  художньої культури

 Добровольської Ольги Вікторівни





Електронна адреса:  olga.dobrovolska.65@mail.ru

Вітаю Вас Гість | RSS Головна | Формування читацьких компетенцій шляхом синтезу літератури і різних видів миcтецтва | Реєстрація | Вхід
Освітні сайти району

Меню сайту

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 20

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Фахові  журнали та сайти







            











Всеукраїнський



           

Формування  читацьких компетенцій

шляхом синтезу літератури і різних видів миcтецтва

 

Проблема, над якою  працюю  на своїх уроках світової  та української літератури  - "Формування читацьких  компетенцій  учнів шляхом синтезу літератури з різними видами мистецтва".              

        Теоретичною основою проблеми  є культурологічні роботи О.Шпенглера, А.Шопенгауера, Т. Адорно, у яких взаємозв'язок мистецтв уводиться в глобальний, культурологічний контекст, праці М.Бахтіна про гуманітарне мислення й діалог,  В. Біблера  про діалог культур,  І.Дзюби   й  Д. Наливайка про літературу в системі мистецтв, сучасного вченого-практика  В. Доманського, який розробляє ідею синтезу мистецтв та вивчення літератури на діалогічній основі   з виходом у культурологію.

    У сучасній літературній компаративістиці виділилась окрема галузь - вивчення літератури в системі мистецтв та інших видів духовно-творчої діяльності в їх взаємозв'язку і взаємодії.  Про можливості компаративістики як шкільної методики аналізу тексту йдеться у працях  Д. Наливайка, Л.Мірошниченко, Т.Нефедової, Н.Волошиної, О.Ніколенко, О.Куцевол, Ж.Клименко, А.Грабовського,  В.Бабенко. А повнішому розкриттю творчих здібностей учнів, формуванню полікультурної компетентності на уроках компаративного аналізу допомагають елементи методичних концепцій Ю.Ковбасенка, Є.Волощук, О.Ісаєвої. Вони довели, що синтетичний характер художньої діяльності зумовлює таку ж - синтетичну, нерозчленовану - єдність освіти, виховання і навчання, під час якої формуються художньо-творчі здібності особистості.   

     Актуальність проблеми визначається також  акцентуванням в Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, "Концепції літературної освіти" на важливості формування в учнів цілісної художньої картини світу, потребою держави в громадянах із розвиненими ключовими компетентностями: загальноосвітньою, естетичною, соціальною, громадянською.

      Узагальнена мета, яку я ставлю в роботі над проблемою, - це  вивчення літератури  як невід’ємної частини національної і світової художньої культури, усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу і місця в системі інших видів мистецтва. Завдання та навчальну, розвивальну і виховну мету на   уроках з використанням синтезу мистецтв формулюю наступними  тезами, залежно від обраного шляху роботи з мистецькими творами:

•              показати зв'язок інших видів мистецтва з літературним твором, який вивчають;

•              інтерпретувати зміст літературного твору, порівнюючи літературне трактування образів з     характером їх втілення в  інших видах мистецтва;

•              показати, як реалізується один і той самий творчий прийом у різних видах мистецтва;

•              формувати вміння переносити знання аналізу мистецьких творів з літератури в інші види       мистецтва;

•              навчати осмислювати та цінувати національну та світову мистецьку спадщину;

•              розвивати вміння слухати та аналізувати музичний твір, зіставляти, досліджувати,  узагальнювати твори образотворчого мистецтва;

•              розвивати навички роботи з музичними та літературними творами в їх ідейній та      тематичній єдності;

•              розвивати творчу фантазію, образне мислення, творчі здібності, естетичний смак;

•              виховувати через мистецьке слово та інші мистецькі засоби любов до національної  та   світової культурної спадщини;

         Практичне значення роботи над проблемою  полягає втому, що для отримання певного емоційного  настрою при вивченні  творів світової культури  найчастіше в  навчальному процесі користуюся одним із різновидів інтерактивного здобуття знань – методом "дослідження" та «навчання у дискусії», які стимулюють самостійний пошук і  мислення, заохочують до полеміки, допомагають обґрунтувати  власну позицію. У процесі дискусії розвивається усне монологічне мовлення учнів. Посилюється зацікавленість літературою як мистецтвом слова, її місцем серед інших мистецтв, розвивається почуття толерантності до чужої думки, підвищується самооцінка учнів від розуміння  важливості висловленої ним думки. Використання  різних видів мистецтва на уроках світової літератури ефективне тільки за умови дотримання принципів діалогу культур та створення багатогранного художньо-естетичного середовища.

      Інтеграцію мистецтв забезпечую на уроках сукупністю традиційних та інноваційних форм і педагогічних технологій:  добором текстів з фоновим компонентом та з ілюстраціями, створенням навчальних комп'ютерних інтегрованих програм-презентацій, дискусій, диспутів, театралізованих свят, конкурсів, віртуальних екскурсій до найвідоміших музеїв світу.   Використовуючи методи аналізу мистецьких творів, зіставляючи художні зразки за принципами аналогії, контрасту й узагальнення, спонукаю учнів творчо ставитися до виконання завдань, які сприяють глибшому осягненню мистецьких творів, вимагають розкриття їх нових аспектів. Така робота веде до усвідомленого засвоєння знань, впливає на розвиток спостережливості та дослідницького вміння, стимулює почуттєве пізнання, поглиблює і концентрує його.

       Незважаючи на специфіку різноманітності зображувально-виражальних засобів окремих мистецтв, між ними існує зв’язок, оскільки вони підкоряються деяким загальним закономірностям, і в певних умовах окремі мистецтва можуть користуватися засобами інших мистецтв.

         Так, імпресіонізм, виразно проявившись спершу у французькому живописі, у свою чергу вплинув і на інші види мистецтв, зокрема на розвиток літератури модернізму. Тому, спрямовуючи внутрішню роботу учнів на розкриття зв’язків між мистецтвом слова і живописом, використовую при вивченні  модерністських поезій  П.Верлена, Ш.Бодлера, А.Рембо, репродукції картин французьких художників-імпресіоністів, зокрема Клода Моне "Імпресія. Схід сонця". А А каліграми Гійома Аполлінера  просто необхідно розглядати посилаючись на  художню манеру творів  Пабло Пікассо.

        При  вивченні  поезій  А. Марґул-Шпербера «Про назву концтабору Бухенвальд», Б. Ш. Окуджави «До побачення, хлопчики…», С. Гудзенка «Нас не надо жалеть…»,   І. Вайсгласа  «Круки»  для  показу точок зору на Другу світову війну   з різних позицій, а також для підтвердження схожості провідних мотивів зображення війни в різних видах мистецтва, використовую    репродукції картин російського і білоруського  художників Михайла Савицького, Бориса Щербакова, митця німецького Рейху Ханса Ліске,художника-сюрреаліста С. Далі, відео фрагменти  кінофільмів даної тематики, музичні твори тощо. Це дає учням  можливість осягнути глобальність і актуальність зображуваної теми.

      Ознайомлення з репродукціями картин, ілюстраціями, порівняння їх з художніми творами, що вивчаються, підвищує інтерес дітей одночасно до образотворчого мистецтва і до літератури, знайомить із специфікою кожного виду мистецтва.

       Нагадаю основні етапи роботи з картиною: сприймання зображення; відомості про жанрову специфіку картини, її автора; осмислення картини за запитаннями; прочитання (усно) картини або виконання (письмово) творчого завдання за картиною.

Запитання до репродукції картини можуть бути такі:

-Які почуття викликає твір ?

 - Яке загальне враження склалося у вас від картини?

-Що у ній привертає вашу увагу?

-Якими засобами досягає цього художник?

-Які спільні мотиви об’єднують дані мистецькі твори(картини і тексти)?

     Мабуть, немає необхідності переконувати когось у тому, що ілюстрації у книзі не тільки допомагають читачу при першому читанні, а й взагалі доповнюють, узагальнюють сприйняття твору, підсилюють враження від твору в цілому.

        Актуальним  та доцільним є  також використання ілюстрацій різних авторів на уроках світової літератури. Важливого значення надаю аналізу ілюстрацій до творів  та створенню їх учнями  самостійно. При цьому наголошую, що ілюстрація -  це наочне  точне відображення змісту літературного твору. Художник, створюючи ілюстрацію до тексту, повинен бути  добре обізнаним з твором, тому що фантазія тут недоречна, інакше це буде просто малюнок, а не ілюстрація до книги. Вивчаючи художній твір, знайомлю учнів і з  відомими ілюстраторами, такими як:

- Патрік Джеймс .Лінч ( «Дари волхвів» О.Генрі,«Різдвяна пісня в прозі» Ч.Діккенса),

 -Роберт Інгпен ( «Аліса в Зазеркаллі» Л.Керрола, «Острів скарбів» Р.Стівенсона, «Пригоди Тома Сойєра» М.Твена, «Різдвяна пісня в прозі» Ч.Діккенса),

 -Владислав Єрко («Аліса в Країні чудес» Л.Керрола, «Гамлет»В.Шекспіра, «Чайка Джонатан Ливингстон» Ричарда Баха., Мандри Гуллівера» Дж.Свіфта, «Маленький принц.  Антуан де Сент-Екзюпері, «Казки Туманного Альбіону», «Снігова королева» Г.Х.Андерсена  ),

-Євгенія Гапчинська(«Аліса в Країні чудес» Л.Керрола),

-Кость Лавро(«Сліпий музикант» В.Короленка,  «Білосніжка та семеро гномів» У.Діснея),

-Анна Сарвіра, Марія Глинянова, Олена Гозман ( «Ходячий замок Хоула  Діани Джоунс.

               Серед видів робіт з ілюстрацією виділяю такі:

    -розгляд ілюстрації до твору та роздуми над тим, чи так уявляли учні ці епізоди та героїв;

   - коментар учителя з використанням ілюстрацій до твору;

   -співставлення ілюстрацій різних авторів до твору;

   -створення проблемної ситуації на основі ілюстрацій до твору.

       Перед початком роботи  над створенням власної ілюстрації до твору пропоную учням пам'ятку - інструкцію:

•              Прочитайте уважно твір і виберіть характерні епізоди, що розкривають зміст твору.

•              Зробіть декілька ескізів. Головних дійових осіб виділяйте розміром, розташуванням, світлотінню.

•              дослідіть за текстом пози героїв, одяг, оточення, інтер’єр, загальний колорит.

•              Виконайте ескіз ілюстрації фарбами. Для цього уточніть колорит та, яким кольором виділити головне.

•              За ескізом виконайте композицію задуманого розміру.

     Особливий ефект синтезу мистецтв на уроках літератури має перегляд різних версій екранізацій до програмових творів та їх порівняльний аналіз.

      Аналіз екранізацій  допомагають зробити запитання:

-Чому, на вашу думку, екранізації відрізняються одна від одної та  від авторського оригіналу тексту?

- Що варто зробити перше - дивитись екранізацію чи прочитати текст?

-Чи є, «на вашу думку, екранізація самостійним твором мистецтва, незалежно від авторського тексту?

-Що вам особисто сподобалось більше?

- В  чому цінність екранізацій ?

-Назвіть слабкі і сильні сторони   переглянутого фільму-екранізації.  

      Так, повість Вольтера «Простак»  в екранізації  Є.Гінзбурга взагалі являє собою поліхудожнє явище - синтез мистецтв, а тому потребує поглибленого аналізу із застосуванням міжпредметних зв'язків із художньою культурою.   Режисер і автор – часто люди з різним баченням жанрової і композиційної особливостей, стильової приналежності змісту тексту і його втіленням на екрані. Порівняльний аналіз тексту і екранізації формує в школярів розуміння самоцінності і неповторності художнього тексту, яке не під силу затьмарити жодному спецефекту сучасного кінематографу. Дискусія навчає  учнів сприймати і екранізацію як окремий вид мистецтва, і текст -   як самодостатнє мистецтво слова.

        Перегляд екранізації "Поліанна" (Великобританія,2003 р.) до  одноіменного твору Е.Портер (5 кл.) та аніме Хаяо Миядзаки за твором  Діани Вінн «Мандрівний замок Хаула»(7кл) спонукає учнів детальніше досліджувати текст з метою пояснити розбіжності в трактуванні сюжету, вияснити, чому  режисер вносить певні зміни і відходить від сюжету  авторського тексту .

            Також під час вивчення творів Р.Далла «Чарлі і шоколадна фабрика», М.Енде «Джим Ґудзик», Ч.Діккенса «Різдвяна пісня в прозі», Ж.Верна «Пятнадцятирічний капітан», В.Бикова «Альпійська балада» шляхом співставлення тексту та фільму підводимо  учнів до висновку, що екранізація – це, з одного боку,   чудова ілюстрація до певних  розділів твору, з іншого ж – плід фантазії режисера за мотивами твору певного автора. Таким чином, виникає  гарна нагода провести дискусію щодо варіативності сценарію і тексту, розбіжностей у  трактуванні сюжету і образів автором та   режисером.

                Ключовими стануть такі запитання:

  -Чим зумовлена розбіжність сюжету твору і фільму?

 - Що це – екранізація чи фільм за мотивами твору?

  - Відео-ілюстрація  художнього твору чи самодостатній вид мистецтва?

                 Під час вивчення поезії доречним вважаю використання плейкастів, відеороликів – міні-спектаклів, читання поезій відомими акторами в музичному супроводі.. Взаємозв'язки літератури й музики є глибокими й органічними.  Музика - мистецтво, яке має численні та різноманітні можливості художнього синтезу. Вона  легко підпорядковується потребам літератури, кінофільму, театральної вистави, радіоспектаклю, архітектури, живопису, графіки.  Визначаю такі основні напрями використання музики у процесі вивчення зарубіжної літератури:

 - музика в житті й творчості письменника;

- музика, втілена в літературному тексті;

- музика, яка народилася в тісній єдності з текстом;

- музика, яка звучить або про яку говориться в творі;

- музика як психологічний настрій;

Такі  відеокомпозиції  дають емоційний настрій, стимулюють асоціативне мислення учнів, демонструють поліхудожній образ світу, так як одночасно можуть бути синтезом музики, хореографії, поезії, комп’ютерної  графіки, живопису, фотографії . 

          Подальші плани  в роботі над проблемою вбачаю у активному залученні учнів до підготовки уроків літератури поліхудожнього змісту та вдосконаленні роботи на уроці за рахунок використання комп’ютерних технологій та можливостей Internet- мережі.

         Отже,  використання  на уроках   літератури наочних засобів, пов’язаних з різними видами мистецтва, урізноманітнюють навчальний матеріал, роблять його більш цікавим, націлюють учнів на самоосвітню діяльность, спонукають детальніше вивчати текст, щоб компетентно порівнювати, співставляти чи протиставляти його з екранізаціями, репродукціями та ілюстраціями.       

           Полікультурне виховання  формує  ерудованого читача, розширює його світогляд,  кругозір, збагачує духовно, вчить сприймати художній твір як самодостатнє  мистецтво слова.

        Таким чином, чітко продумана і організована робота з ілюстраціями, репродукціями, музичними творами , екранізаціями та плейкастами  до художніх  творів на уроках зарубіжної літератури дає можливість збагатити читацьке сприйняття, поглибити аналітико-інтерпретаційну діяльність учнів..

Література

 

1.            Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Освітня галузь «Мови і літератури» (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) // Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – 2012. – № 4-5. – С. 3-56; http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п.

2.Волощук Е. Технэ майевтике: Теория и практика анализа литературного произведения / Е. Волощук, Б. Бегун  // Тема. – 1997. – № 1/2. – 248 c.

3.Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології / І. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

4.Жила С.О. Кіномистецтво на уроках літератури: проблеми взаємо¬зв'язків: Методичні рекомендації. - Чернігів, 2001. - 46 с.

5. Жила С.О. Музика на уроках української літератури: Методичні рекомендації. - Чернігів, 2001. - 46 с. Інформаційні джерела

6.Ісаєва О. О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури: Посібник для вчителя / О. О. Ісаєва. – К. : Ленвіт, 2000. – 184 с.

7.ІсаєваО.О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури : Монографія / О. О. Ісаєва. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. – 380 с.

8.Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі (наказ МОН № 58 від 26.01.2011р.) // Директор школи (Шкільний світ). – 2011. – № 27/28. – С. 58-63; http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/13508/

9.Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник / Л. Ф. Мірошниченко – К. : Видавничий дім «Слово», 2010. – 432 с.

10.Ніколенко О. М., Куцевол О.М. Сучасний урок зарубіжної літератури: Посібник. 5-11 класи / О. М. Ніколенко, О. М. Куцевол – К.: ВЦ «Академія», 2003. – 288 с.

11.Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник; [за ред. О. І. Пометун] – К. : АСК, 2004 – 192 с.

12.Таранік-Ткачук К.В. Від Вітмена до Маркеса: Матеріали до уроків зарубіжної літератури / К.В. Таранік-Ткачук. –Біла церква : Дельфін, 2011. – 220 с.

На першу сторінку семінару


Інтернет-семінар 
Дата відкриття:
25.11.2015 о 9.00


Тема:


Форма входу



Кошик

Пошук

Календар
«  Жовтень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів записів

Корисні кнопки







http://img.parta.com.ua/images/parta_logo_shar_.gif








Copyright MyCorp © 2019 Зробити безкоштовний сайт з uCoz