Сайт учителя  зарубіжної  літератури   та  художньої культури

 Добровольської Ольги Вікторівни





Електронна адреса:  olga.dobrovolska.65@mail.ru

Вітаю Вас Гість | RSS Головна | Доповідь на тему: "Аналітико-інтерпретаційна діяльність у процесі культурологічного аналізу художнь | Реєстрація | Вхід
Освітні сайти району

Меню сайту

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 20

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Фахові  журнали та сайти







            











Всеукраїнський



 

Аналітико-інтерпретаційна діяльність

у процесі культурологічного аналізу художнього твору на діалогічній основі

 

 

       Естетична цінність мистецтва слова полягає в тому, що через прилучення до прекрасного воно здатне надихнути людину на оновлення й покращення життя, дати моральну основу для вибору життєвої позиції. У Концепції літературної освіти  зазначається, що метою навчання літератури на сучасному етапі є  виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості.  Саме світова література покликана прилучати  дітей до  таких загальнолюдських цінностей, виховувати толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас і культур, досліджувати їх і вивчати. Отож. і в  Державному стандарті базової середньої освіти однією з ліній вивчення літератури визначено культурологічну. Вона передбачає вивчення художньої літератури «в контексті національної та світової культури, її взаємопов’язаність з релігією, філософією, естетикою, літературною критикою, різними видами мистецтв». Реалізація цього завдання можлива тільки в умовах уроку-діалогу.                                                                       Діалогізм  посідає чільне місце  серед принципів літературної освіти, його реалізація актуалізує мовленнєвий розвиток школярів, а також зв’язки читач-автор, читач-твір, читач-герой, що сприяє формуванню читацької компетентності, умінь і навичок кваліфікованого читача, який не лише оволодіває змістом художніх творів, а вміє висловити власну думку щодо прочитаного, обґрунтувати і відстояти свою позицію в процесі обговорення літературного твору (бесіда, диспут, дискусія тощо), передати в слові свої емоції та почуття під впливом прочитаного . Ідея уроку-діалогу запропонована в праці (С. Ю. Курганова «Дитина і дорослий у навчальному діалозі» (М., 1989). Науково обґрунтована і пристосована для практичного застосування вона була Д. В. Затонським, Ю. І. Ковбасенком, Б. Я. Бігуном, Є. В. Волощук. Науковим підґрунтям уроку-діалогу є праці М. М. Бахтіна, Ю. М. Лотмана, Г. Гадамера та ін.                                                            Урок-діалог, проведений на засадах культурологічного аналізу передбачає зіставлення  учнями культур різних народів та епох, дає можливість перетворити кожен урок літератури на дослідження, коли підвищується цінність кожного твору і вимовленого слова, оскільки учень стає повноцінним учасником діалогу, а значить, перестає бути лише «об’єктом навчання».. Ключові категорії культурологічного аналізу - "смисл", "текст" та "інтерпретація" -  засвідчують органічний зв'язок культурології та філософії діалогу як провідного напрямку розвитку сучасного гуманітарного знання.

Виділяють  такі основні напрямки викладання літератури з погляду культурологічного підходу:

•включення культурологічних знань і зв’язків у процес вивчення літературного твору;

•організація діалогової діяльності учнів.

      Діалогічний підхід дає розуміння того, що художній текст – це не відображення дійсності, не її копіювання, а окремий світ, який живе і розвивається за своїми законами.    Введення діалогу на уроках світової літератури   відкриває учням живу сутність літературного твору як мистецтва слова, показує його художню природу, красу, багатство, глибину закладеного в ньому життєвого досвіду, створює атмосферу вільного, безпосереднього спілкування між  учителем і учнем, учнем і учнем, учнем, учителем і літературним героєм.                                                                                                                                                                                                                           Застосування  діалогових технологій передбачає широкий спектр методів, прийомів, видів і форм навчальної діяльності, що сприяє розвитку критичного, асоціативного, аналітичного мислення, зв’язного мовлення, глибшому розумінню художнього твору, формуванню комунікативних здібностей, вмінню співпрацювати разом, вступати в діалогічну взаємодію з автором твору, його героями, один із одним, умінь аналізувати й інтерпретувати літературні надбання світової скарбниці, ефективності навчання, якості засвоєння знань, підвищенню показника успішності, а також не лише загальної читацької культури, рівня літературної компетентності, а й розвитку гармонійно розвиненої особистості.            

       Перший етап уроку (за М.Бахтіним) визначається як етап «передрозуміння» твору, коли після першого прочитання тексту, формується враження про твір переважно на емоційно-чуттєвому рівні, з’ясовується рівень його сприйняття та розуміння, виділяються ті аспекти, які потребують уточнення, переосмислення, поглиблення. Варто зазначити, що на різних етапах вивчення творів художньої літератури можуть бути використані як спільні (притаманні для всіх етапів вивчення), так і специфічні (доцільні тільки для певного етапу) види діалогового навчання. Спільними для всіх етапів є такі: бесіда, створення асоціативних ланцюжків, кущів. Характерними видами діяльності на етапі сприймання є обговорення портретів письменників, назви твору, книжок, представлених на виставці, обкладинок книжок. Етап сприймання вирізнятимуть такі діалогові види: читання початку твору з обговоренням, бліцопитування, створення рекламного ролика, прогнозування твору та інші. На етапі підготовки до аналізу доцільними видами є створення й обговорення ілюстрацій до твору, порівняння оригіналу й перекладу тощо. Аналіз художнього твору передбачає аналітико-інтерпретаційну, дослідницьку бесіди, навчальний діалог, порівняння твору з історичними та фольклорними джерелами, репродукціями картин. На підсумковому етапі доцільним є обговорення творчих робіт, проведення бліцінтерв’ю, застосування літературних ігор.

          Найскладнішим  і водночас найцікавішим  етапом уроку є аналітико-інтерпретаційна діяльність.

Інтерпретація — це дослідницька діяльність, пов'язана з тлумаченням змістової, смислової сторони літературного твору на різних його структурних рівнях через співвіднесення з цілістю вищого порядку. Смисловий зміст досліджуваного літературного явища в інтерпретації виявляється через відповідний контекст на фоні сукупностей вищого порядку.   Предметом інтерпретації можуть бути:

  • будь-які елементи літературного твору (фрагменти, сцени, мотиви, персонажі, алегорії, символи, тропи і навіть окремі речення та слова), співвіднесені з відповідним контекстом твору або позатекстовою ситуацією;
  • літературний твір як цілість, коли у творі й поза ним відшуковується те завуальоване, приховане, що з'єднує усі компоненти в одне ціле й робить твір неповторним;
  • літературна цілість вищого порядку, ніж літературний твір, наприклад, творчість письменника, літературна школа, літературний напрям, літературний період.

Найголовнішим в  аналітико-інтерпретаційній  діяльністі  є  налагодження  навчального діалогу. Оптимальним  є шлях «запитань і відповідей». Запитання можуть з’ясовуватися як на рівні бесіди, так і  в ході повномасштабної дискусії, коли діалог думок і обґрунтувань переростає в полілог суджень і висновків.У сучасному літературознавстві множинність варіантів інтерпретації тексту сприймається як цілком природне явище. Бо, скільки читачів — стільки й точок зору. Та важливо пам’ятати про ступінь вірогідності інтерпретації, адже її мета — досягти адекватного  розуміння того смислового ядра, що складає першооснову словесного тексту.

 Прийоми організації навчального діалогу можуть бути наступні:

  • груповий обмін запитаннями ;
  • прес-конференція за твором;
  • запитання вчителю, автору, критику, герою;

У процесі вивчення літератури з погляду культурологічного підходу в учнів формуються такі уміння:

  • знаходження в художньому творі відбитку традицій народу;
  • знаходження й оцінювання проблем, властивих конкретній історичній епосі;
  • аналіз вічних духовних тем,  проблем і образів, відоюражених в літературному творі;
  • порівняння літературних  та мистецьких творів різних народів за спільною проблематикою чи тематикою, образами, ідеями);
  • використання культурологічного коментаря до літературного твору для збагачення своїх фонових знань;

        Щоб діалог був повноцінним, у співрозмовника треба викликати особистісний інтерес та зацікавленість.  На уроках літератури першим співрозмовником учня є письменник. Через недостатню освіченість учня, невичерпний художній світ письменника, осягнути який не завжди може навіть дорослий читач,   діалог між учнем та письменником може не скластися. Щоб допомогти налаштуватися на  цей діалог, учитель організовує на уроці власний діалог з приводу прочитаного тексту. Найголовніше у ньому – це особиста оцінка, дослідження і відкриття учня стосовно прочитаного твору. Так народжується урок-діалог.(дивись  урок на тему: « Редьярд Кіплінг (1865-1936). «Балада про Схід і Захід».Протистояння і примирення Сходу й Заходу в «Баладі про Схід і Захід» Редьярда Кіплінга. Антитези у творі. Ідеї миру і  дружби. Динаміка образів головних героїв (Камаль, полковничий син)».)

        Звичайно, кожен з нас, прочитавши твір, відчує потребу поділитися враженнями про нього, осмислити, висловити особисте розуміння твору. Саме  зіткнення думок щодо проблематики, образів твору і народжує діалог, через який з’ясовується глибинне розуміння твору. Усвідомлення емоцій, почуттів, викликаних мистецьким чи літературним твором посилює і розвиває властивості сприйняття цього твору, сприяє у майбутньому повноцінному враженню від художнього образу. Художній твір є універсальною моделлю людського життя в усій його сукупності. Опановуючи твір, особистість збагачує свій  духовний світ. Сприйняття мистецьких чи літературних творів пов’язане передусім із переживанням, емоційною реакцією на художній образ, аналіз, осмислення творів.

         Кожен талановитий художній твір є довершеним витвором мистецтва слова, образним згустком, що містить немало життєвих істин, красот, знахідок. Він невичерпний, час від часу відкриває нові цінності і тому в різні епохи сприймається неоднаково. Він тісно пов'язаний з культурою народу, з історичним часом, є своєрідним їх відбитком, але водночас містить у собі універсальні людські цінності.

          При проведенні уроків за методикою культурологічного аналізу визначають такі домінанти:

  • Значення етапів історії світової культури та їхнього значення для духовного розвитку людства.
  • Розуміння зв’язку філософії з літературою.
  • З’ясування ролі міфологізму у творчості митців.
  • Розкриття впливу релігії на літературу.
  • Вивчення діалогу культур та його впливу на літературний процес.
  • Розкриття значення окремих митців в історії культури.
  • Розуміння специфіки різних видів мистецтва та зв’язків між ними.

           Найважливішим у вивченні твору художньої літератури є процес читання.  Перед читанням, особливо самостійним, важливо з’ясувати особливості історичного часу та обставини написання твору, спробувати заінтригувати учнів як читачів, викликати інтерес до твору. Таким чином, діалог про художній твір починається ще до його прочитання.

Після прочитання твору учні передусім розповідають про загальне враження, ставлення до твору в цілому. Обов’язковою є домовленість: не повторюватися.

Наступним етапом є з’ясування того, що було незрозумілим. Такі місця обговорюються спільно.

           Діалог про основну проблему, ідею твору часто починається саме з обговорення, коли ставлення до героїв, проблематики, композиції, стилю є неоднозначним. Учні, аргументуючи свою позицію, можуть спрямувати урок у непередбачуване русло, і тут учителю важливо підтримати розмову, зосереджуючи увагу на основній темі діалогу. Окрім того, учні аргументують свою позицію цитатами, епізодами з твору. Це позитивно впливає на сприйняття образів літературних героїв і дає можливість подивитися на них різнопланово.

         До  аналізу проблематики твору вчителю слід підводити учнів шляхом навідних запитань.У ході обговорення проблематики учні можуть розкрити певні елементи художньої досконалості твору. Але найбільш повно побачити продуманість композиції, взаємозв’язок образів можна на уроках, присвячених художнім особливостям твору. Передує такому уроку спрямоване домашнє завдання, що на уроці допоможе йти слідом за художніми відкриттями письменника, побачити, як ідейний зміст твору розкривається у деталях.  Учням необхідно давати універсальні ключі аналізу тексту засобами самого тексту і, виходячи з результатів досліджень, інтерпретувати його. Варто навчати аналізувати символіку імен, кольорів, звуків, особливості та ролі описів. Це, звичайно, нелегко і на початку робота вимагає багато зусиль і часу.

            Вивчення на уроках літератури оглядових тем, теоретичних питань повинно бути підпорядковано одній меті – допомогти глибшому сприйняттю творів, а не навпаки. Вивчення історії літератури без читання художніх текстів не має сенсу.

           Ведення діалогу на уроці значною мірою залежить від уміння вчителя імпровізувати, від його обізнаності та гнучкості мислення, від того, наскільки він сам володіє культурою сприйняття й осмислення художнього твору.

          Особливо важливим  в аналітико-інтерпретаційній діяльності під час культурологічного аналізу художнього твору є  застосування міжпредметних зв’язків з дисциплінами гуманітарного та художньо-естетичного циклу, оскільки мистецтво і художня культура є складовими культурного досвіду людства.

         Для успішної реалізації цієї проблеми використовується матеріал , який уже відомий учням із попередніх уроків мови та уроків інших освітніх галузей.

          Важливими умовами здійснення міжпредметних зв’язків є творчий діалог учителя та учнів, самостійна пошукова робота під час підготовки до уроків. Можна залучати учнів-асистентів, які готують різні завдання та виступають з повідомленнями, довідками, підбирають матеріал про схожі за мотивами та темами твори різних видів мистецтв. Саме завдяки цьому якнайповніше можна розкрити творчий потенціал дитини, залучити кожного учня до співпраці, виховати розуміння краси і цінності кожної особистості.

         Отже, діалогічність та міжпредметні зв’язки є необхідною складовою роботи вчителя-філолога, який працює за принципами особистісно зорієнтованого навчання, бо завдяки інтегрованому підходу до вивчення різних шкільних дисциплін створюються всі умови для формування в учнів стійких знань з предмета, розвитку гуманістичного світогляду та художньо-естетичних цінностей учнів, чіткої ідентифікації себе як носія певних соціальних, національних і культурних ознак, виховання повноцінної духовної особистості.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Освітня галузь «Мови і літератури» (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) // Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – 2012. – № 4-5. – С. 3-56; http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п.

2. Ґудзь О. Урок за методикою навчального діалогу: його особливості, структура та деякі прийоми.//Всесвітня література. – 2006. - №6.

3.Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник / Л. Ф. Мірошниченко – К. : Видавничий дім «Слово», 2010. – 432 с.

4.  Зарудня Ірина (І.О.Небеленчук). Діалогове навчання у методиці викладання літератури (З історії питання та практики використання) / І. Зарудня // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. – № 2. – С. 23-25.

4. Небеленчук І. О. Застосування діалогових технологій навчання в курсі вивчення світової літератури : Методичні рекомендації / І.О.Небеленчук – Кіровоград: Видавництво КОІППО ім. Василя Сухомлинського, 2013. – 90 с.

5.Ратушняк О. М. Формування інтерпретаційної компетентності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури: дис. …канд. пед. наук: 13.00.02 / Ратушняк Олександр Михайлович / Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2009. – 238 с.

6. Ціпов’яз Л. Культурологічний аспект вивчення зарубіжної літератури у системі діалогічного навчання. //Всесвітня література. / Л.Ціпов’яз – 2008. - №6.

 

Завантажити доповідь

 

 

На першу сторінку семінару


Інтернет-семінар 
Дата відкриття:
25.11.2015 о 9.00


Тема:


Форма входу



Кошик

Пошук

Календар
«  Серпень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Архів записів

Корисні кнопки







http://img.parta.com.ua/images/parta_logo_shar_.gif








Copyright MyCorp © 2019 Зробити безкоштовний сайт з uCoz